"Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Боту виконано на кафедрі

масової та міжнародної комунікації

Курсова бота

на тему:

«Дзеркало тижня» як суспільно-політичний щотижневик»

Виконала

студентка групи ЗЖ-06

Романюк Оксана Ігорівна

Перевірила

К.ф.н.,доц.

Гусак Н.А.

Дніпропетровськ 2007


Зміст роботи

Вступ

Частина І. Історія розвитку суспільно-політичного щотижневика:

а) Щотижневик, його історичний розвиток та поява у ньому "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа політичної спрямованості.

б) Історія взаємовідносин влади і політичних видань у суспільстві.

в) Роль суспільно-політичних видань у демократичному суспільстві та становленні громадянської думки.

3. Частина ІІ. Загальні відомості про суспільно-політичний щотижневик

«Дзеркало тижня». Демократичність і «свобода слова» на сторінках цього видання, відповідність видання до вимог суспільно-політичного щотижневика "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа.

Висновки.


Вступ

Із здобуттям Україною незалежності відбулись докорінні зміни в усіх сферах суспільного життя, зокрема і в засобах масової інформації. Причому, здесь елементи демократії проявились чи не найбільш виразно і суперечливо. І объяснюється це, головним чином, наступним:

• потреба демократизму в ЗМІ важлива не лише сама по собі, як в "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа одній із складових суспільного життя, а ще й тому, що демократизм в ЗМІ прямо впливає на розвиток демократії в усіх інших сферах життя;

• журнальчикістська праця за своєю сутністю є працею творчою, вільною, просякнутою свободою думки - ще є важливою ознакою демократії;

• прояви демократії в журнальчикістиці по-різному були "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа сприйняті різними колами суспільства, не всім вони були до вподоби, а, отже, зустріли й спротив. Структура засобів масової інформації змінилась і кількісно, і за методами інформування.

Збільшилась кількість видань. У республіканському масштабі, крім газет, що продовжили існування (іноді під іншими назвами), з'явились нові: "Глас України", "Урядовий кур'єр", "Дзеркало тижня "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа", "Факти", "Сейчас" та ін. Збільшилась кількість видань, особливо спеціалізованих, в яких зацікавлені певні групи населення. Певний сенс у структурі видань має статус видання у зв’язку з територією, на якій воно поширюється. За радянських часів територіальна прив’язка була непорушною, а в сучасних умовах будь-яка газета "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, зареєстрована державним комітетом України з питань інформаційної політики, може вважатись обласною чи республіканською. Структурні перетворення означають реальне входження демократії в ЗМІ: адже завдяки їм краще задовольняється попит реципієнтів інформації на новини, йде поглиблення знань про світ, посилюється аналіз суспільних явищ. Однак і ідеалізувати ці процеси не можна. В сучасній структурі ЗМІ "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа помітні і деякі мінуси в проявах демократії:

• знизилась періодичність виходу багатьох газет: щоденні в минулому виходять тричі, а то й раз на тиждень - а, значить, споживач інформації не отримує оперативних новин. Ччерез брак коштів у населення далековато не всі мають можливість дивитись телевізор, слухати радіо, а значить, при "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа всьому розмаїтті ЗМІ можливості отримати широку інформацію обмежені. Також не всі засоби інформації однаково доступні для всіх (опозиційні видання, в силу різного роду перепон - менш доступні, Інтернет - не много доступний для більшості громадян) і тому вилив на маси реципієнтів справляють переважно офіційні, багатотиражовані видання, яким бракує демократизму.

Зміни початку "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа 1990-х років, які проходили під девизами демократії та ринкових реформ, викликали зміни у друкованій та електронній пресі пострадянських республік, зокрема в Україні. Видавнича діяльність припинила бути партійно-державною монополіює і почала здійснюватись в умовах ринкового середовища. Тепер на сторінках газет зявляються заборонені теми, користуючись можливістю висловлювати будь-які думки "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, деякі видання переходять на критикуючий зміст. Звичайно, найбільші зміни відбулися у сфері суспільно-політичної преси, яка звільнилась від контролю влади і увійшла в новий етап демократичного розвитку. Висвітлення політики закончило носити одно векторний нрав, подається в руслі обговорення, співставлення думок. Своєрідною 100є тема ЗМІ в ході політичної кампанії. Продовжуючи представляти розмаїття "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа тем, вони зосереджують увагу на заморочекі, якій присвячується кампанія. В це русло потрапляють і такі факти, події, які й не мають безпосереднього відношення до кампанії, але вони "прив'язуються" до високої політики. Наочно підтвердила це положення президентська кампанія 2004 р. На сторінках газет публікувались не лише матеріали "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, що висвітлювали програми, дії кандидатів у президенти, а й інші події, зокрема - хід слідства по фактах переслідувань журнальчикістів, заяви та діяльність опозиції, реагування правоохоронних органів на різного роду злочини і т.ін.; причому все це - під кутом зору президентської кампанії.

В Україні в останні роки дуже нередко використовується поняття "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа «демократія», яке далековато не всім зрозуміле до кінця. За неї ми «боремося», на її честь співаємо пісні. Кожне поважаюче для себя видання претендує на посаду найдемократичнішого та найобєктивнішого. Але всі ці високі поняття повинні підтверджуватись практичними діями, зокрема повагою до реципієнта інформації, залучення його до участі у випуску.

Одне із найпопулярніших "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа політичних видань в Україні є суспільно-політичний щотижневик «Дзеркало тижня», яке і стало об’єктом моїх досліджень. На його прикладі я намагатимусь визначити відповідність політичних видань сучасності до основних вимог демократичного видання. «Дзеркало тижня» не даремно стало основою моєї праці, адже цей щотижневик випускається в Україні вже протягом 12 років "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа і на його прикладі можна прослідкувати ті структурні зміни, які відбулися у політичній пресі України за час її незалежності. До того ж, актуальним є питання політичної преси, адже після виборів президента 2004 року, політика стала гіперпопулярною серед населення, де чималу роль зіграли саме політичні видання.

На прикладі щотижневика «Дзеркало "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа тижня» у цій боті я спробую прослідити принципи збору та подання інформації у політичних виданнях, їх роль у формуванні політичних пріоритетів людства, демократичність та об’єктивність поданій у их інформації. Моя праця присвячена перегляду та аналізу рівня демократичності політичних видань, їх основні функції у сучасному суспільстві, структуру роботи на прикладі определенного "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа щотижневика, а також історію розвитку самого поняття «щотижневик» та його функції у ЗМІ. Спираючись на наукові книги та практичний аналіз видання, я сформулюю принцип роботи редакції, мету видання, її вікову категорію та передбачену аудиторію.


Частина І

«Історія розвитку суспільно-політичного щотижневика»

а) Щотижневик, його історичний розвиток та поява у "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа ньому політичної спрямованості

Щотижневик у словарі - «періодичне видання, яке виходить один раз на тиждень». З часом та розвитком соцімозгу тематична ориентированість та популярність щотижневика змінювалась. Наприклад, на 1913 рік майже третина системи журнальчикістики була саме узким щомісячником – компромісним типом журнального видання, яке у великій мірі відповіотдало задачкам "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа преси у складний період війн та революцій. Узкий щотижневик об’єднував у собі риси щоденної газети та товстого щомісячника. Щотижневий вихід дозволяв швидше ніж журнальчик «звичайного типу» відгукуватись на події. В той же час більший ніж у газети об’єм, а також можливість довше готувати та продумувати матеріал давала "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа щотижневику саме ту здатність до «узагальнюючого висвітлення», яким так пишались товсті видання. Розвиток технічних можливостей позволило щотижневому журнальчику увести до складу номера як обов’язків компонент ілюстрації. Щотижневик як тип видання періодики читачі обирали для різноманітних цілей. Для системи нашої преси тип щотижневого видання не був новим. Вони існували ще у "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа 18 ст., розквіт їх прийшовся на 50-60-і роки 19 століття. Але в 1900-1917 роках приблизно третина періодичних видань доводилась на щотижневики. У 19 столітті відділення газети від журнальчику ще не було, а загальною особливістю щотижневиків була тільки періодичність. Поступово була відпрацьована форма такового видання: узкий журнальчик у 50-60 сторінок. Обов’язковими були ілюстрації, белетристика, обзори "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа публікацій за тиждень по всім суспільно-політичним питанням. Таким чином від товстого видання залишився відділ белетристики. Обзори подій також не перетворились на газетну інформацію. У щотижневиках також була важливою достатньо невисока ціна, те, що він виходив у певний денек тижня, таким чином було створено не перебійний "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа журнальний потік.

Тип щотижневиків, що був популярним у революційні періоди спочатку відрізнявся від класичного. У першу чергу у 1905 році випускалися суспільно-політичні щотижневики, аналогів яким до тих часів не було. Піонером серед таких видань став журнальчик «Полярная звезла» П.Б.Струве, навколо якого виникла партія кадетів. Його тип був новим для "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа політичного щотижневика, у якому використовувався досвід західноєвропейських політичних видань. Достатню кількість щотижневиків видавали кадети. Вони використовували цей тип періодики для відпрацьовки тактичних, стратегічних і навіть філософських програм. Ці журнали за типом ще не були традиційними щотижневиками: в их не було ілюстрацій, але і час їх існування був стриманий "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа. Під ударами цензури політичні щотижневики швидко зникли. Суспільно-політичні щотижневики знову стали популярними у періоди війн, если вони мали велике значення, а тираж збільшувався у декілька разів. Визначеність та правдивість направлення, яке залишається важливою характеристикою суспільно-політичного видання починає стиратися лише у 20 столітті: у одному органі періодики можуть не співпадати "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа ориентированість різних частин, і навіть різних відділів. Крім того, у виданнях , що виходили по 30 і більше років, направлення нередко змінювалось у зв’язку з політичними подіями або з приходом нових працівників.

На сучасному ж етапі розвитку нашого соцімозгу, суспільно-політичний щотижневик має досить широкий диапазон завдань, адже з "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа поширенням демократії збільшується і кількість вимог, що їх ставить читач перед політичним виданням. Саме таке видання повинне мати величавый вплив на читача, його думку, а отже надати таку інформацію, що не тільки зацікавить, а й переконає. Вагомість впливу політичних видань залежить від декількох факторів: по-перше, від позиції видання "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа (споживач інформації піддається найбільшому впливу шанованого ним видання), по-друге, від авторитету журнальчикі100, адже він своєю майстерністю, позицією утверджує у реципієнта певні погляди, що стають громадською думкою. Це вимагає від видання забезпечення не просто кваліфікованими кадрами, а журнальчикістами, що мають глибокі знання у сфері політики, а також аналітичний склад розуму "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа. І по-третє, вагомість впливу залежить від тиражу видання (чим він більший, тим на більшу кількість людей поширюється його вплив. Але, щодо останнього, то цей фактор більш важливий в умовах універсального видання, що ж до політики, то вона зацікавить лише певну аудиторію.

Змінилось у політично спрямованих та "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа інших виданнях багато факторів, але далековато не всі вони позитивні. Наприклад, зменшилось або і зовсім зникло залучення до участі у підготовці матеріалу та обговоренні того чи іншого питання позаштатних создательів. Раніше газети часто друкували добірки і навіть сторінки листів читачів. При редакціях діяли позаштатні відділи, громадські приймальні, корпункти та інші "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа форми громадських засад. Проводились заняття в школах та університетах робсількорів.

Партійні комітети часто слухали звіти редакцій про боту з листами. Навіть гонорарна політика спрямовувалась на увагу до громадських кореспондентів: 60 відсотків належало віддати їм, 40 - штатним працівникам.

А сразу? Умови, в яких перебувають журнальчикісти — інші, а, отже, і результати - інші. Немає цілеспрямованого партійного "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа контролю, немає пропорції 60 х 40, і журнальчикісти отримали змогу більше писати і самі отримувати гонорар. І за навчання ніхто не питає. Більш того, відмежовування від создательів з народу здобуло своєріденьке обґрунтування, багато газет друкують такі ремарки: "Листування з читачами не ведемо", "Матеріали не повертаємо". Звичайно ж, аж ніяк не "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа слід ідеалізувати масову боту редакцій в минулому. Багато в ній було показного, заформалізованого, мовляв, ось вона яка - народна преса. Листи перероблялись в угоду комуністичним ідеалам, а то й писались журнальчикістами. Яка вже здесь громадська думка?

Мова йде не про механічне відтворення того, що було. Мова йде про "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа потребу на новій основі, враховуючи сучасні реалії, повернутись обличчям до реципієнта інформації і зробити його ключовою фігурою сучасної журнальчикістики.Відрадно, що проявів уваги до думки, до матеріалів позаштатних создательів 100є в сучасній українській журнальчикістиці дедалі більше. Адже звернення читачів до газет – свідчення їх довіри до вагомого слова преси, яка "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа нерідко 100є більш впливовою силою, ніж офіційні органи влади.

б) Історія взаємовідносин влади і політичних видань у суспільстві

Починаючи з стародавніх часів, если виникла преса у своїх початкових формах, влада прагнула підпорядкувати її своїм інтересам, всіляко придушуючи вольнодумство, критику на свою адресу. Буржуазія, піднімаючись на боротьбу з феодалізмом, підкріплюючи "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа економічну владу владою політичною, проголосила на своїх знаменах лозунги: "свобода, рівність, братерство" - тобто лозунги демократії. На цій демократичній хвилі в буржуазних країнах створювалася широка сітка преси. Так, у Франції за 4 роки Великої Французької революції виникло близько тисячі центральних та місцевих газет і журнальчиків. До 1917 р., в умовах самодержавства "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, преса в Росії не була вільною. Безперешкодно виходили лише ті газети та журнали, що підтримували царський режим. Більшовицькі газети друкувались і поширювались підпільно. В итогі Лютневої революції 1917р.. що поклала початок демократичним перетворенням в країні, преса отримала свободу. Поряд з буржуазними виходили меншовицькі, більшовицькі, есерівські газети. Обмеження свободи преси почались після того "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, як вийшов Декрет про пресу, підписаний Леніним в перші дні Жовтневої революції. Його головна ідея: «Нова влада перебуває в процесі становлення і тому не можна залишати пресу в руках буржуазії: в її руках преса не менш небезпечна, ніж "бомбардируй та кулемети" і, як тільки новий лад зміцниться "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, - буде повна свобода преси.» "Тимчасовий" декрет діяв 72роки і був скасований лише в 1990 році прийняттям ще в умовах горбачовської перебудови "Декрету про пресу та інші засоби масової інформації". Але й цей декрет носив половинчатий нрав: проголошувалась і гласність, політичний плюралізм, однак - у межах "соціалістичного вибору".

Отже, у процесі "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа історичного розвитку, преса, як галузь суспільно-політичної діяльності пройшла кілька щаблів. Умовно їх можна представити так:

Перший щабель. Виникнувши в першій половині XVII століття з інформаційних потреб суспільства й будучи первісно спрямована на їх забезпечення41 , журнальчикістика дуже швидко викликала жвавий інтерес політичних діячів, які зрозуміли, що за її допомогою "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа можна маніпулювати громадською свідомістю й управляти масовими емоціями. А відтак успішно боротися за владу, а потім і утримувати її. Другий щабель. У XIXстолітті ці спокусливі для політиків властивості журнальчикістики спричинилися до захоплення її в сферу політичних інтересів, з'єднання преси з політикою. Загальних інформаційних видань майже не залишилось, журнальчикістика з'єдналася "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа з публіцистикою і стала головним руслом її розвитку. Будь-яка газета чи журнальчик декларували свою партійність (чи протопартійність), читачі були добре зорієнтовані в політичних очікуваннях і передбачати наперед, яку позицію займе те чи інше періодичне видання щодо певної проблеми. На теренах Росії, куди заходила більша частина українських земель, апогей політичної "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа журнальчикістики припав на XXстоліття, если журнальчикістика була перетворена на коліщатко і гвинтик у здійсненні в Радянському Альянсі політики комуністичної партії. Третій щабель. Служінням фашистським та більшовицькому режимові партійна журнальчикістика була цілковито скомпрометована в глазах світової спільноти. Замовчування в радянській пресі голодомору 1932-1933 років, репресій проти української інтелігенції в 1930-х роках "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, численних порушень прав людини в повоєнному світі виявили кричущу несумісність такої поведінки з первісними функціями журнальчикістики. До неї спочатку у центральноєвропейських країнах колишнього соціалістичного табору, а із знищенням СРСР і на східноєвропейських теренах почав повертатися ідеал загального видання, що головною метою проголошує не пропаганду і агітацію "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, а правдиве інформування громадян про об'єктивні факти дійсності і на підставі цього формування громадської думки. Незважаючи на затяжний перехідний стан українського суспільства, у розвитку нашого інформаційного простору все ж виразно намітилисяознаки третього періоду. Партійні і державні видання в Україні продовжують існувати, як наявні вони і в інших країнах світу, але "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа вони очевидно програють на іформаційному ринку конкурентну боротьбу загальним газетам і журнальчикам.

Саме до их схилилися читацькі симпатії, їх обрав сам люд,

41 Див. про це у праці: Михайлин 1. Л. Історія української журнальчикістики. Книжка перша: Підручник. - X.: ХІФТ. 2000. — С. 4-15.

проголосувавши за их частинкою своєї праці, матеріалізованою в гривнях "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, які він сплачує за право читати улюблене періодичне видання. Концепція агітаційної газети сьогодні виявляється цілком витісненою концепцією інформаційного періодичного видання. Службова журнальчикістика замінюється на таку, що має самодостатнє значення й функції. Вона перестає бути засобом масової інформації. Нові можливості для демократизації засобів масової інформації відкрились в Україні після здобуття нею незалежності "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа. Влада, що проголосила курс на демократію, змушена була заявити про демократизацію ЗМІ. Фактори, що це обумовлювали:

-демократичні ЗМІ - визначальна ознака загальної демократії саме вони здатні переконати і вітчизняну і світову громадську думку, в тому, що Україна стала на шлях демократизації;

- демократичні ЗМІ дозволяють мати найширшу інформацію про події, процеси "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа в суспільстві, без чого влада неї може діяти зважено;

— демократичні ЗМІ сприяють залученню громадян до интенсивної політичної діяльності, до участі в самоврядуванні, що є складовою процесу державотворення, чим стали займатись владні органи. У Радянському Альянсі такі репресії набули масового нраву і призвели до загибелі мільйонів найбільш талановитих "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа громадян. На тлі цих історичних подій сучасна економічна залежність преси від засновників виглядає цілком іншого рівня проблемою, не пов'язаною із загрозою для життя цілого журнальчикістського корпусу країни. Проблемою, яка підлягає розв'язанню і швидше чи пізніше буде розв'язана в нашому суспільстві. Україна, у силу специфічних внутрішніх разумов, лише "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа сразу опановує модель соціально відповідальної журнальчикістики. Вихід суспільства з економічної кризи, який уже розпочався, стимулюватиме появу купівельно спроможного читача, а відтак і зростання накладів газет, що уможливить їх незалежне існування і опанування тим рівнем свободи, яким володіють журнальчикісти суспільно-політичних видань розвинених держав світу.

в) Роль суспільно-політичних видань "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа у демократичному суспільстві та становленні громадянської думки

“Громадянське суспільство” – поняття, знакічне поле, розгалуження соціальних інститутів, практик та цінностей, яке охоплює комплекс основних соцієтальних черт та параметрів суспільної життєдіяльності, яка відокремлена від держави і є само-організованою. Це – комплексний соціокультурний та суспільно-політичний парадокс, який включає внутри себя наявність та розвиненість "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа:

· соціальних інститутів (незалежні медіа; громадська думка; добровільні асоціації та об’єднання громадян; принцип верховенства права, реалізований в рівності громадян перед законом та в реальному доступі громадян до правової справедливості; структурована та інституалізована політична опозиція; системи зовнішнього громадського контролю за владою на всіх рівнях, парламентські комісії, парламентські та громадські аудиторсько "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа-контрольні комісії; правозахисні організації – “сторожові собаки суспільства”),

· соціальних практик (суспільна активність громадян, що не обмежується участю у виборах; громадські рухи; ініціативні групи; громадянська залученість до добровільних суспільних, почасти неформалізованих та “віртуальних” (наприклад, через інтернет-лист) об’єднань; поінформованість – знання місцевих та загальнонаціональних новин; правова культура та вміння застосовувати "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа правозахисну та судову систему; діяльність незалежних правозахисних недержавних організацій; лобіювання суспільно-значимих ініціатив)

· суспільних цінностей та чеснот (плюралізм, толерантність, довіра до співвітчизників та суспільних інститутів, здатність до компромісів без втрати гідності, самоповага, ввічливість, громадська солідарність та взаємодопомога).

Дослідники відзначають такі наріжні принципи громадянськогосуспільства як плюралізм, публічність, легальність, сприйняття "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа та повага до прав особистості. Характерною особливістю суспільств, що розвиваються по демократичному шляху виступає неувязка формування громадянського суспільства. Засоби масової інформації мають особливе значення в контексті громадянського суспільства. ЗМІ, а особливо суспільно-політичні видання, виступають тим медіумом-посередником, який як раз і здійснює зв’язок поміж державою та суспільством. Незалежні "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа видання втілюють та репрезентують громадську думку як соціальний інститут і як “четверта влада” здійснюють функції спостерігача та контролера законодавчої, виконавчої та судової влади. Важливість суспільно-політичних видань для громадянського суспільства полягає також в створенні знакічної публічної сфери – уявної загально-громадської трибуни, яка може слугувати для висловлення та лобіювання суспільних "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа та місцевих інтересів.

Громадська думка, що формується з допомогою суспільно-політичних видань, — це не лише певні погляди, оцінки. Вона здатна виходити в русло дії, проявлятися в певних вчинках, на практиці. Адже, ставши на певну позицію, люди, об'єднані цією позицією, починають діяти, використовуючи різні форми та засоби (демонстрація, пікетування "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, страйк, збори, голосування на виборах і т.ін.). У зв'язку з цим влада не може бути байдужою до громадської думки: вона неодмінно враховує (виновата враховувати!) її, тому що за думкою слідує дія, яка нерідко спрямовується проти влади. Саме тому влада завжди намагалася стримувати та керувати саме суспільно-політичною пресою, яка "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа має неабиякий вплив на громадину і може призвести до неочікуваних наслідків.

Проаналізувавши всі ці фактори, можна визначити декілька основних важелів впливу суспільно-політичної преси на формування громадської думки:

Перший важіль - професійно-журналістський

Готуючи публіцистичний виступ, журнальчикіст збирає факти, спостерігає події, цікавиться судженням людей, причетних до визначеної для виступу "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа проблеми. Може статись (і так воно звичай буває) в ході розмов, журнальчикістського розслідування создатель майбутнього виступу почує різні думки, в тому числі протилежні: вони можуть бути відображенням навіть різних громадських думок. І тоді настає найвідповідальнішій етап творчості: необхідно розібратися в розмаїтті думок, віддати перевагу (враховуючи, звичайно, і свої "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа погляди) тій думці, що переважає, і забезпечити тим самим поширення цієї думки, набуття нею статусу громадської.

Другий важіль — використання матеріалів соціологічних досліджень.

Такі дослідження проводяться найчастіше спеціалізованими як центральними так і місцевими організаціями. Іншого методу обнародувати результати, як не через ЗМІ, у их немає. Однак політичні видання не обов'язково "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа просто дублюють отримані дані, вони, звичайно, використовують їх вибірково, як правило, коментують; зважають при цьому на те, хто замовник дослідження.

Вплив висновків соціологічних досліджень, оприлюднених у виданнях, залежить:

• від кількості респондентів, задіяних в опиті (чим більша кількість, тим більше довіри у реципієнта інформації до итогів опитування - в бік "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа переважаючих итогів);

• від престижу соціологічної інституції (результати якої саме дослідницької установи використовують, коментують ЗМІ - загальнодержавної чи приватної);

• від того, яке видання обнародує і коментує результати дослідження (якщо це поважане "Дзеркало тижня" - вплив більший, якщо вузькопартійне чи залежне від адміністрації - вилив інший; в другому випадку - на частину населенням.

Третій важіль "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа — використання виступів позаштатних создательів, листів читачів. Вплив цієї категорії на формування громадської думки визначається такими факторами:

• позаштатний создатель, будучи членом певного колективу, соціальної групи, політичної партії, виражає через друковане видання не лише свою особисту думку, але й громадську, суспільно значущу;

• їхні виступи можуть викликати у читача навіть більше довіри, ніж виступи "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа журнальчикістів, тому що це виступи з 1-го з реципієнтом інформації середовища;

• особливо посилюється вплив, якщо позаштатний создатель знайома реципієнту громадсько-політична постать - займає авторитетну в глазах населення посаду.

Ці переваги красномовно засвідчують корисність і необхідність широкого залучення позаштатних создательів до участі в газетах, тим паче, якщо вона намагається вплинути на "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа думку громади. Низький ступінь довіри громадян до усіх ЗМІ, зокрема сусільно-політичних, в Україні, на жалко, підтверджує, що українські медіа у переважній своїй масі не наблизились до ролі соціального інституту громадянського суспільства. Збереження критического ставлення українських громадян до національних суспільно-політичних видань є, водночас, позитивним індикатором "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, адже показує суспільне незадоволення роботою ЗМІ та наявність вірного “громадянського інстинкту” щодо того, якими ЗМІ повинні бути і якими вони поки що не є в Україні – об’єктивними, економічно незалежними, соціально-критичними, такими, що прагнуть до висловлення суспільного інтересу. Зустрічні тенденції підвищення рівня довіри та зниження недовіри до ЗМІ в період "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа з 1997 по 2000 рр. були згорнуті в останній період. Причиною цього можуть бути незадовільне та однобічне висвітлення діяльності опозиції у період української політичної кризи від кінця 2000 р., а також загострення боротьби за владу конкуруючих політичних угруповань в контексті парламентських виборів 2002 р.

Ще одна неувязка політичних видань з демократичним підходом – це балансування "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа між визнанням необхідності незалежної від держави преси і утвердженням думки про необхідність її підтримки Україною. В новітньому інформаційному просторі нашої країни замість партійної преси в ході демократичної революції з’являються газети Рад, які утворюють нову монополію. З 1-го боку, четверту владу здесь необхідно зовсім відокремити від усіх "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа гілок влади. Але з іншого боку, саме державною підтримкою має заохочуватись виробництво та поширення інформаційної продукції в усіх сферах суспільно-політичного життя суспільства. Цю гостро актуальну делему розв’язати дуже важко. Вихід треба шукати, мабуть, на шляху досвіду тих держав, які на законодавчому рівні регулюють свій інформаційний політичний та суспільний "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа ринок, слід не боятися слів «державна підтримка».

У преси немає іншого методу реалізувати свою владу, окрім слова, правдивої інформації, (за допомогою чого вона формує громадську думку). Влада преси, таким чином, непряма влада. Політична преса не приймає ніяких рішень і не запроваджує їх у життя. Але вона володіє більшим матеріальні "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа скарбом: разумами, свідомістю людей, формує погляди на ті чи інші проблеми. А відтак, саме від неї в розвинутих країнах залежать у кінцевому підсумку державні рішення, які приймають і здійснюють три перші гілки влади. У цивілізованих країнах існує розуміння того, що лише свобода преси забезпечує її функціонування як "четвертої влади "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа". Демократичне суспільство зацікавлене в перетворенні преси на "четверту" владу, вбачаючи в цьому найважливішу гарантію власної тотожності й тривалого буття, контролю за суспільною рівновагою.

Суспільно-політичні видання, немов дзеркало, відображають усі ті процеси, що відбуваються у державі та громадськості. Саме за рівнем політично спрямованої преси, її свободою та демократичністю можна визначити "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа ступінь розвитку демократії у тій чи іншій країні. Не можна забувати і про величезний вплив, що має така преса на суспільство, а отже інформація виновата бути достовірною, чіткою та перевіреною. В той же час, суспільно-політична преса виновата охоплювати усі сфери суспільного життя громадян, висвітлювати не "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа тільки політичні, а й культурні, спортивні, наукові аспекти життя. Тому така преса має разом із більшим впливом, більшу кількість вимог до структури свого видання, а працівники подібних видань повинні вміти не лише висвітлити подію, а й проаналізувати її з усіх можливих сторін, обґрунтовуючи кожне своє слово.

Частина ІІ

Загальні "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа відомості про суспільно-політичний щотижневик «Дзеркало тижня». Демократичність і «свобода слова» на сторінках цього видання, відповідність до вимог суспільно-політичного щотижневика

«Дзеркало тижня» - одне із найяскравіших видань сучасності, яке здобуло популярність та визнання багатьох тисяч читачів. Його статус – міжнародний суспільно-політичний щотижневик, тираж якого становить 30 тисяч екземплярів. Об’єм видання – 24 сторінки "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа друкованого тексту, розміщеної на папері, формату А2. На відміну від глянцевих журнальчиків та друкованих «розважальних» газет, на перший погляд, формат видається досить незручним і дивним. Але цей фактор лише підкреслює серйозність видання, його віддаленість та невідповідність так званій «туалетній» чи «автобусній» пресі.

Перший номер видання побачив "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа світ у жовтні 1994 року. З того часу, «Дзеркало тижня» тримається на перших позиціях серед лідерів, досить не чисельної, політичної преси України. 13 років – величавый термін для друкованого видання, не кажучи вже про суспільно-політичний щотижневик. Адже в умовах економічних криз, політичних «війн» та революцій важко втриматися на плаву і продовжувати своє "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа існування, попри зміни у правлячій верхівці країни. Але найбільш вражаючим залишається той факт, що протягом всіх цих років «Дзеркало тижня» не перетворювалось на «ручне» видання того чи іншого політика, не ставало примітивною друкованою машинкою для пропаганди політичної партії чи блоку, не прогиналось під могутнім тиском керуючого бомонду.

Починаючи "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа з перших років правління президента Леоніда Кучми, «Дзеркало тижня» починає интенсивно пропагувати ідеї демократизму і свободи слова на сторінках свого видання. У 90-х роках, если відбувався утиск та контроль всієї інформації, що висвітлювали ЗМІ, «Дзеркало» продовжувало критику щодо правлячої верхівки. Звичайно, тодішня критика відрізнялась від сучасної, статті все ж були "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа більш стриманими, але опозиційний настрій був відчутний у цьому виданні з моменту його появи. В таких умовах залишається незрозумілим факт непереривного існування щотижневика, адже яким саме чином йому вдалося домовитися з владою і чому попри нищівні утиски видавництво «Дзеркала» не закрили і досі невідомо. Можливо, «Дзеркало тижня» залишалось "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа протягом усіх цих років певною ширмою, демократичною завісою, якою прикривалась політична верхівка. Мовляв, ось вам опозиція, свобода слова, а отже і повна демократія в країні. У всякому разі, факт залишається фактом, а «Дзеркало тижня» вже більше 13 років залишається чи не єдиним демократичним, здебільшого критичним, суспільно-політичним щотижневиком.

Отже, одним із головних досягнень "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа видання можна вважати відродження та розвиток опозиційності, а разом з нею бунтарства, незгоди та національної самосвідомості. Адже український інформаційний простір, особливо у столиці, де і знаходиться редакція «Дзеркала», надзвичайно політизований. Це спричинюється розташуванням здесь центральних органів та правлячих партій, що призводить до того, що в столиці удобно відсутні безпартійні "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа політичні видання, а політична залежність підкріплюється економічною. В таких умовах надзвичайно важко зберегти нейтральність і намагатися будувати демократичне видання. Ще однією з головних рис щотижневика можна назвати патріотично настроєих журнальчикістів, що й досі залишається дикістю для сучасних ЗМІ України. Щотижневик виходить двома мовами: українською і російською, має також "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа повноцінну Інтернет - версію для ділових людей. Цей факт ще раз підкреслює, що «Дзеркало тижня» намагається відповідати вимогам різних людей з різними можливостями та уподобаннями.

«Дзеркало тижня» досить чітко відповідає вимогам суспільно-політичного видання, адже кількість існуючих розділів у газеті наближається до переліку тем, якими здебільшого цікавиться суспільство. Газета поділяється "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа на три великі розділи: влада, гроші та людина, які в свою чергу діляться на більш вузькі підрозділи. До розділу «Влада» належать Право, Внутрішня та Зовнішня політика. Розділ «Гроші» поділяється на Фінанси, Власність, Сільське господарство, Енергоринок, Нафтовий сектор, Зарубіжну та місцеву економіку, Соціальний захист, Бізнес, Інформатизацію та зв’язок. Підрозділи, що "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа належать до розділу «Людина» такі: Публіцистика, Наука, Історія, Освіта, Навколишнє середовище, Здоров’я. Культура, Література, Персоналії, сімейне коло, Туризм і спорт.Розмаїття темы можна простежити по конкретних номерах видання. Взяти хоча б один номер за червень 2004 р. (№22) газети "Дзеркало тижня". У ньому в різних за розміром і різних за "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа жанром матеріалах представлено щонайменше три 10-ка тем: підготовка до виборів президента, обговорення бюджетних заморочек у парламенті, становище на нафторинку, стан галузевої науки, конфлікт, пов'язаний з виборами мера в Мукачево, обмеження на демократичних телеканалах в Москві (заборона програми "Накануне"), діяльність правоохоронних органів у Чернігові, наслідки депортації татар "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа в Криму, перспективи приватизації "Укртелекому", стаття до 100-річчя від денька народження композитора Михайла Глінки, можливості літнього відпочинку і т.ін. Якщо узагальнити - здесь і позитивний досвід, і критика, здесь і політика, і економіка, здесь і події в Україні, і в інших державах, здесь і серйозні матеріали, і - розважальні "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа. Це розмаїття тем і є однією з ознак демократичності «Дзеркала». Адже демократизм якраз і полягає в тому, що реципієнту інформації подаються матеріали на всякий смак, кожний може взяти з номера те, що його цікавить.

Привертають увагу читачів також різноманітні яскраві пародії, що прикрашають щотижневик. Це не просто смішні малюночки "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа художника-початківця або компьютер’ютерна графіка. Карикатури сміливо можна назвати окремим розділом видання, складним і досить заплутаним. Адже далековато не кожний пересічний громадянин зможе зрозуміти той глибокий задум, що його вклав майстер у своє творіння. Потрібно мати неабияку фантазію і глибокі знання у новинах суспільно-політичного життя країни і світу.

Кожен "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа журнальчикіст редакції «Дзеркало тижня» відповідає за окрему сферу соціального життя людства, не тільки відображаючи події чи подаючи окремі факти, але й аналізуючи їх. Адже «Дзеркало» - аналітичне видання, що допомагає освіченим людям знайти потрібну точку зору або сформулювати свою особисту на засадах представленого аналізу. Головним редактором видання вже протягом багатьох "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа років є Володимир Мостовий, а його першим защитником – дочка, Юлія Мостова. Це один із тих рідкісних випадків, если дитина відповідає статусу батька і її журнальчикістський талант дозволяє відкидати думки про «батьківське просунення» у кар’єрі, адже тематичне наповнення і якісний аналіз, що присутні в її статтях, дозволяють стверджувати про "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа її професійність і талант. Загалом, редакція газети складається із великої кількості професіоналів та помічників різних рівнів, адже для отримання глибокої та достовірної інформації, що міститься на сторінках «Дзеркала» потрібна плідна і наполеглива праця людей із полностью різних сфер суспільного життя.

Говорячи про суспільно-політичний щотижневик «Дзеркало тижня» здебільшого використовують епітети "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа «поважне», «достовірне», «серйозне» видання, якому довіряють. За даними опитування дослідної компанії TNSUkraine, до трійки лідерів усеукраїнського рейтингу тижневих громадсько-політичних газет увійшли «Аргументы и факты — Украина» (розрахована компанією аудиторія 1-го номера — 1,5 млн. осіб), «Московский комсомолец» в Украине» (330 тис. осіб) і «Дзеркало тижня» (165 тис. осіб). Це означає, що кожен примірник "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа газети «Дзеркало тижня» потрапляє до рук чотирьох українців. Якщо ж звернутися до рейтингу всеукраїнської ділової преси, то «Дзеркало тижня» займає здесь почесне друге місце. Саме цей рейтинг дивує, адже статус ділової преси дозволяє говорити про видання, як про серйозний довідник для ділових сучасних людей. Саме ж "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа такою і є аудиторія суспільно-політичного щотижневика «Дзеркало тижня». Адже більшість читачів – це кваліфіковані спеціалісти, керівники різних підрозділів, бізнесмени, підприємці, здебільшого люди з гарною освітою. Середній вік читачів – 39 років. Аудиторія видання на дві третини складається з чоловіків, і лише одна третина – жінки.

«Дзеркало тижня» майже не купляють у роздрібному вуличному продажу, а "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа кілька років тому це було майже зовсім неможливо. Здебільшого керівники компаній чи організацій, які цікавляться і залежать від суспільно-політичної ситуації в країні, передплачують цю газету протягом багатьох років. Тексти статей загалом важкі та заплутані для звичайного читача, тому щотижневик користується попитом у обізнаних в політиці та економіці "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа людей, які люблять і вміють аналізувати прочитане, а не поглинати подану на тарілочці «простеньку» інформацію. Поважно ставляться до «Дзеркала тижня» і сучасні політики, навіть керуюча влада. Президент країни, Віктор Андрійович Ющенко, будучи ще Прем’єр-міністром країни, у своїх привітаннях до першого випуску газети українською мовою відмітив, що «газеті "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа притаманний високий професійний та інтелектуальний рівень журнальчикістики. Публікації в тижневику — навіть найгостріші і найкритичніші — віддзеркалюють політичні, економічні, соціально-культурні події в Україні».

Багато відомих політиків, науковців, спеціалістів у всіх сферах суспільного життя висловлювали прихильність до «Дзеркала тижня». Володимир Здоровега, професор Львiвського нацiонального унiверситету, відмітив: «Коли хтось у "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа майбутньому захоче укласти хрестоматію української аналітики кінця 90-х — початку 2000-го років, то на першому місці там будуть кращі публіцисти «Дзеркала тижня». Ці висловлювання ще раз підкреслюють той величезний вплив, що має цей суспільно-політичний щотижневик на громадську думку освічених людей.

Та попри всі переваги, що має цей щотижневик, інколи "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа і в ньому просліджуються елементи однобокості та суб’єктивності, чим завжди апелюють його противники. «Дзеркало тижня» звинувачують у проамериканській політиці, Європейському напрямку суспільного життя, а також в надмірному вживанні особистої думки журнальчикістів. Деякі з цих факторів неможливо не підтвердити, адже видання відкрито пропагує такі ідеї. Але, на мою думку "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, європейські стандарти досить вдалі, щоб намагатися їх досягти, а суб’єктивний аналіз создателя, тим паче професійний, не змушує копіювати думки, а лише дозволяє використати висновки для створення та формування особистої точки зору читача. Адже об’єктивності у чистому вигляді зовсім не існує, бо люди завжди якимось чином намагаються висловити особисту думку "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, може, навіть у прихованому вигляді. Об’єктивність, насправді, - це кропітка праця, если людина поглинає велику кількість інформації, і, лише проаналізувавши різносторонні погляди, формує свою точку зору. Отже, досягнути об’єктивності можна лише шляхом всебічного інформування та зацікавленості в інформації з полностью різних джерел.

Проаналізувавши велику кількість випусків суспільно-політичного "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа щотижневика «Деркало тижня», а також виділивши той статус, що його має видання у колі освічених людей, я можу зробити висновок, що це видання дійсно можна назвати досить близьким до ідеалу суспільно-політичної преси демократичної країни. Це газета, яка відображає усі ті зміни та події, що відбуваються у суспільстві, а "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа також аналізує їх та робить свої висновки. Така преса відзначається правдивою та достовірною інформацією, має на меті розвиток країни, зокрема демократичного суспільства. Її стосунки із владою вражають, адже попри критичні зауваження у бік політиків, що містяться на сторінках цього видання, воно користується популярність та повагою серед усієї політичної верхівки "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа. «Дзеркало тижня» здобувало визнання протягом багатьох років плідною працею, правдивістю висловлювань та глибоким аналізом представлених статей.

На мою думку, назву цей суспільно-політичний щотижневик отримав не даремно. Адже він дійсно є дзеркалом нашого суспільства і усіх змін, що в ньому відбуваються. Але його не можна назвати популярною пресою "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа, адже це спеціальне видання для обізнаних, освічених людей, які цікавляться не тільки своїм життям, а й ситуацією в країні і світі. «Дзеркало тижня» відродило і продовжує розвивати в суспільстві опозиційні настрої, бажання жити у цивілізованому суспільстві та пишатися своєю країною. Саме така преса потрібна Україні на сучасному етапі "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа розвитку, адже журнальчикістика – найвпливовіший важіль, який може регулювати формування тієї чи іншої громадської думки.


Висновок

Суспільно-політична преса кожної країни відображає сутність тих перетворень, що відбуваються всередині соцімозгу, а отже є реальним показником розвитку економіки та демократії в державі. Саме така преса має величезний вплив на свідомість та формування громадянської думки "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа населення, адже їй довіряють, як серйозному та достовірному виданню. Не чудно, що саме політична преса завжди була під контролем правлячої верхівки, адже це действенна зброя у боротьбі з опозиційними настроями громадян.

В цій боті я простежила основні задачі та вимоги до суспільно-політичного видання на прикладі міжнародного "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа щотижневика «Дзеркало тижня». Перший розділ повідомляє про актуальність та головні проблеми, що розкриваються у ході моєї роботи. Другий розділ – теоретичний. В ньому розкривається сутність осознать щотижневик, суспільно-політична преса, її відносини з владою та роль у побудові демократичного суспільства. У третьому розділі на прикладі газети «Дзеркало тижня» я простежила "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа аспекти, висвітлені у теоретичній частині, а також індивідуальні особливості видання. Я прийшла до висновку, що такі засоби масової інформації дозволяють людині вийти за вузький горизонт безпосереднього особистого досвіду, роблять зрозумілим світ політики. «Дзеркало тижня» не лише відповідає більшості вимог до суспільно-політичної преси, але й на чудо залишається у добрих стосунках "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа із владою вже протягом 13 років. За весь період свого існування видання жодного разу не ставало «пресою на замовлення» чим і здобуло повагу та довіру багатьох тисяч освічених людей України. Моя бота ще раз підкреслює інформативність, правдивість та глибину висвітлення заморочек у щотижневику «Дзеркало тижня», яке сміливо можна назвати "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик - курсовая работа демократичним суспільно-політичним виданням, що пробуджує опозиційні настрої та формує національну свідомість наших громадян.


dzhakuzi-ili-goryachaya-vanna.html
dzhamgon-kongtrul-lodro-taje-svetoch-uverennosti.html
dzhanett-rejnuoter.html